Російські депутати скуповують ділянки на норвезькому гірськолижному курорті — прямо з видом на місцеву військову базу

На півночі Норвегії, глибоко за полярним колом, розташувалося село Моен. По сусідству — гори, фіорди, водоспади, і гірськолижний курорт. Молсельв Фьєлландсбі — так цей курорт називається — знаходиться в горах на висоті 360 метрів над рівнем моря. Це найбільша гірськолижна база північної Норвегії — з її відкриттям у регіоні почав розвиватись туризм.

Поруч із курортом збудували містечко. На вибір — апартаменти, будиночки зі скляною стелею або комфортабельні котеджі. І так уже вийшло, що частина цих котеджів належить багатим чиновникам із сусідньої з Норвегією Мурманської області.

Окрім трас та спусків, адміністратори пропонують сафарі на снігоходах, катання на собачих упряжках та багато іншого. Для туристів це місце максимально зручне – всього 30 хвилин на машині до військового аеропорту Бардуфосс, куди також приземляються цивільні літаки. Неподалік — штаб норвезької армії та база її найбільшого підрозділу «Норд», де тренуються військові НАТО. Наприклад, на початку 2024 року там проходили великі навчання сил альянсу Nordic Response — просто під вікнами мурманських чиновників.

Разом із норвезьким телеканалом TV 2 Центр “Досьє” розповідає, як російські держслужбовці заробляють на європейській нерухомості під час війни та чим небезпечне їхнє сусідство з найбільшою військовою авіабазою на півночі Норвегії.

Король білбордів

У 2010 році права на ділянку під майбутній котедж придбав Ігор Морар: тоді він був підприємцем та головою мурманської федерації з хокею з м’ячем, а зараз став мером Мурманська. У північному регіоні Мораря знають як "білбордового короля" — ще до початку політичної кар’єри він захопив місцевий ринок зовнішньої реклами.

Наприклад, у 2015 році з’ясувалося, що компанія бізнесмена з виразною назвою «Пропаганда Дзвін» володіла більшістю рекламних щитів у місті — за 5 років до цього білборди дісталися Морарю за контрактом із міською адміністрацією. А коли договір минув, муніципалітет продовжив його без проведення торгів. Зараз Морар позбувся всіх своїх рекламних активів — ймовірно, формально. Наприклад, та сама «Пропаганда Дзвін» тепер належить його 27-річній дочці Дар’ї. 2017 року вона позувала на узбережжі норвезького Кіркенеса для свого інстаграма.

Дар’я Морар у Кіркенесі. Фото: Instagram

Коли саме Морар зацікавився політикою, невідомо, але вже 2012 року він одержав грамоту від Мурманської облдуми «за багаторічну працю». 2013 року Морар очолив мурманське відділення партії «Громадянська платформа» і став бізнес-омбудсменом.

Роком пізніше він увійшов до Ради депутатів Мурманська, а 2016 року доріс у ньому до заступника голови. У 2018 році Володимир Путін нагородив чиновника листом подяки. Главою Мурманська він став у березні 2022 року. Наразі Морар входить до депутатської групи «Єдиної Росії» і, зрозуміло, активно підтримує військову агресію Путіна проти України.

«Вітаю нас із днем возз’єднання Донецької та Луганської народних республік, а також Запорізької та Херсонської областей у складі Росії», — писав політик у своєму телеграм-каналі.

Коли мер Мурманська перерозподіляв свої рекламні активи, частину щитів він, за чутками, продав «ІП Виноградчий». ІП належить бізнесменові Юрію Виноградчому — з ним Морар ділить навпіл ділянку в Норвегії. Виявилося, Виноградчий приймав активи Мораря неодноразово. Наприклад, у 2013 році він викупив у майбутнього мера льодову арену «Метеор» та компанію «Рекламний Центр Діалог».

У дружби, мабуть, справді немає кордонів: Виноградчого та Мораря пов’язує ще одна європейська країна. У 2020 році чиновник вперше розкрив , що частина його нерухомості знаходиться за кордоном. Крім будинку в Норвегії, мер Мурманська вказав у декларації дві квартири в Чехії — вони належать його дружині. Там же, судячи з соціальних мереж, мешкає Виноградчий.

Звичайно ж, у Чехії росіяни не тільки бували, а й працювали – Центр «Досьє» знайшов їхні спільні активи. 2005 року партнери зареєстрували агентство нерухомості Movin в історичному районі Нусле на півдні Праги. Пропрацювавши понад сім років, фірма змінила профіль на виробництво та тюнінг деталей для преміальних гоночних машин — на згадку про масштабний ребрендінг на сторінці компанії у "Фейсбуці" зберігся пост. “Нова концепція. Скоро», — пообіцяли своїм передплатникам підприємці наприкінці 2012 року. Пізніше проект перейменують на Power Lab.

Разом із зовнішніми змінами до компанії прийшли зміни внутрішні. Через рік Виноградчий і Морар передали свої частки номінальному керуючому за собівартістю — 200 тисяч чеських крон. Однак у 2016 році Виноградчий повернеться до капіталу вже з новим партнером, громадянином Латвії Дмитром Лішенкевичем, щоб у 2023 остаточно розлучитися з частками. І хоча у компанії новий формальний власник, у соціальних мережах Виноградчого та Лішенкевича все ще відображено місце роботи Power Lab.

Окрім того, на початку 2000-х Виноградчий та Морар володіли туристичною та маркетинговою компанією Temple у Празі. Тут історія повторилася — росіяни постійно змінювали своє представництво у компанії та повністю вийшли з неї у 2010 році. Чи зберіг Морар вплив на ці підприємства, невідомо.

Після повномасштабного вторгнення в Україну потрапити до Норвегії з Росії стало важче: туди не літають прямі рейси, а кордони країни не можна перетнути машиною з російськими номерами. Але це для наших чиновників не проблема. Навіть якщо Морар не може відвідувати свій норвезький котедж, він легко може здати його в оренду.

Здаванням котеджів керуюча компанія курорту займається самостійно. Так ідентичний будиночок можна знайти на сайті Молсельв. Усередині — три спальні, кухня з обідньою зоною, два санвузли та сауна. І навіть на фотографіях норвезького курорту біля котеджу можна побачити до болю знайому супутникову тарілку «Триколор ТБ».

Фото: malselvfjellandsby.no

Фото: malselvfjellandsby.no

Ціни за оренду коливаються : у будні такий будиночок коштуватиме 4900 норвезьких крон за ніч, у свята — 6900. У рублях це приблизно 42 і 59 тисяч за ніч відповідно — так на оренді за один вікенд мер Мурманська може отримувати більше 120 тис. рублів. Це майже в 2,5 рази більше, ніж мурманці заробляють за місяць, — середня зарплата в регіоні десь 56 тис. рублів.

Сам Морар коментувати свою власність у Норвегії відмовився.

«Знаєте, я, напевно, не можу публічно коментувати цю ситуацію, але нині я не маю жодних складнощів з норвезькою владою», — сказав він журналістам TV 2.

Наші норвезькі колеги також поспілкувалися із джерелами з Молсельва. За словами одного з них, Морар кілька разів бував на курорті в період із 2010 по 2015 рік. За інформацією TV 2, останній його відомий візит до Норвегії відбувся 2015 року.

Найбагатший депутат

"Війни виграють не полководці, а шкільні вчителі та священики", — так прокоментував депутат Мурманської облдуми Віктор Сайгін свій проект "На Півночі — жити!". Це центр патріотичного виховання для дітей, який Сайгін створив на базі своєї туристичної компанії Легенди Півночі. Сайгін заснував її в лютому 2021 року, і лише через два місяці вона отримала контракти з місцевими школами і дитячими садками.

Патріотичним вихованням Сайгін займається не так на благодійній основі. Спочатку «На Півночі – жити!» — це регіональна програма зі збільшення якості життя у Мурманській області. З 2019 до 2023 року в програму вклали 49 мільярдів рублів з регіонального бюджету. Центр патріотичного виховання — частина цієї програми, на її організацію виділили грант на 23 мільйони рублів. Компанія Сайгіна виграла контракт через 5 днів після його оголошення. Тепер депутат регулярно звітує про уроки духовно-морального виховання. У центрі крім патріотизму дітей навчають тактичній медицині та поводженню зі зброєю.

Сайгін у патріотичному центрі. Фото: ВКонтакті

Вихованці патріотичного центру. Фото: ВКонтакті

Поки Сайгін навчає чужих дітей патріотизму, його дочка Тетяна Земляна має котедж у «недружній» країні НАТО. Її будинок розташований по сусідству від будинку Мораря, котеджі навіть з’єднані між собою кабелем.

Один із мешканців курорту розповів журналістам TV 2, що до пандемії коронавірусу часто бачив машини з російськими номерами поряд з котеджами Мораря та Земляної. У компанії курорту, що управляє, йому повідомили, що одна з машин «належить чоловікові, який щороку приїжджав збирати ягоди». Також за даними TV 2, земля ніколи не подавалася на візу Норвегії. Однак у країну можна потрапити за шенгенською візою іншої держави. Відповідно до джерел TV 2, Земляна щонайменше кілька разів приїжджала до Норвегії, проте точно підтвердити цю інформацію не вдалося.

Котедж Земляний. Фото:TV 2

Котедж Земляний. Фото:TV 2

Віктор Сайгін — донедавна найбагатший депутат Мурманської області. За 2021 він заробив 37 мільйонів рублів. Грошей Сайгін, здається, не рахує. Так, у 2023 році після перевірки його декларацій прокуратура знайшла нестикування на 7,6 мільйона рублів у відомостях про доходи його дружини. «Приховувати якісь копійки є недоцільним», — прокоментував ситуацію депутат.

Серед іншого Сайгін очолює Мурманське відділення «Російського фонду миру». Ця організація займається поширенням «м’якої сили» Кремля там. Головний підрозділ фонду організує та оплачує поїздки до Росії для закордонних діячів та політиків, які можуть бути цікаві російським спецслужбам чи чиновникам. У 2021 році Центр «Досьє» розповідав, що фонд привозив до Росії членів німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», яких на батьківщині звинувачували у підтримці нацизму.

Також мурманський депутат займається організацією відпочинку для дорослих. Він керує регіональною громадською організацією «Оздоровлення сіверян», яка розподіляє бюджетні путівки до санаторію «Фламінго» у Геленджику. Санаторій, до речі, афілійований із дружиною Сайгіна Галиною.

Її кейтерингова компанія «Лісова казка» зареєстрована за тією самою адресою, що лікувальна установа. А єдиний власник санаторію за сумісництвом є генеральним директором компанії Сайгін. Сам депутат проводив «уроки патріотизму» не лише для дітей, а й для відпочиваючих у здравниці — їм довелося плести маскувальні мережі для російських військових в Україні.

Фото: ВКонтакті

Не забуває Сайгін та підтримати президента. "Володимир Путін веде нашу країну тільки вперед, до постійного розвитку", — заявив депутат на тлі новини про висунення Путіна на новий термін. А на останній у 2023 році зміні патріотичного центру Сайгін відправив дітей на екскурсію атомним криголамом «Ленін» — виставковий центр належить ФГУП «Атомфлот», що знаходиться під санкціями Євросоюзу та США.

Сайгін залишає підпис за висунення Путіна. Джерело: ВКонтакте

Збіг чи ні, але керівник виставкового центру "Атомний криголам "Ленін"" Олександр Тимофєєв — сусід дочки Сайгіна по котеджному селищу в Норвегії. Тимофєєв купив права на ділянку у 2012 році і, за свідченнями місцевих, до початку пандемії з’являвся у Молсельві двічі на рік – восени та навесні. Крім того, навесні 2015 року котедж відвідувала його дочка Ксенія Тимофєєва — вона виклала фотографії з курорту на своїй сторінці у ВКонтакті. Колишній співробітник курорту розповів норвезьким журналістам, що допоміг Тимофєєву здавати котедж в оренду, поки між Норвегією та Росією зростала напруженість.

Котедж Тимофєєва (праворуч). Фото: TV 2

Ксенія Тимофєєва. Фото: «ВКонтакті»

Ксенія Тимофєєва Фото: «ВКонтакті»

Ксенія Тимофєєва Фото: «ВКонтакті»

Журналістам TV 2 вдалося поговорити і з Тимофеєвим. Він підтвердив, що котедж належить йому, і розповів, що використовує будинок сам, хоч і не бував там останнім часом. І хоча доступ до Норвегії справді ускладнився, труднощів у спілкуванні з норвежцями Тимофєєв не відчував:

«Зазвичай ми не маємо проблем із цивільними особами в Норвегії. Вони дуже дружелюбні. Завжди. Незалежно від того, якою є ситуація на політичному рівні».

Почувши уточнення, що ситуація змінилася два роки тому з початком повномасштабної війни в Україні, Тимофєєв попросив направити інші питання йому на пошту.

«Моя думка така, що росіяни завжди доброзичливі та норвежці завжди доброзичливі до росіян. Це моя думка. Воно завжди буде таким. Я сподіваюся», — додав Тимофєєв.

Чоловік у камуфляжі біля котеджу Тетяни Земляної. Фото: TV 2

З дільниць мурманських чиновників відкривається вид на злітні смуги військової авіабази Бардуфосс, де знаходиться штаб норвезької армії та базується підрозділ військово-повітряних сил. Вже багато років на Бардуфосі тренуються військово-морський флот Великобританії та британська морська піхота.

Окрім того, база важлива для НАТО та США: наприклад, на початку 2024 року там пройшли масштабні навчання Nordic Response. У тренуванні сил альянсу взяли участь 20 000 солдатів із 13 країн, що стривожило Кремль. Російське МЗС назвало ці навчання «демонстративно-провокаційними», а прокремлівські ЗМІ писали , що на них відпрацьовують наступальну операцію проти Росії. Тому Кремль уважно спостерігав за маневром НАТО.

Близькість росіян до таких важливих військових об’єктів турбує норвезькі спецслужби. Так, норвезька поліцейська служба безпеки побоюється, що нерухомість можуть використовувати для шпигунства.

«Ми попереджаємо, що іноземні держави, зокрема Росія, купують нерухомість та інвестують кошти, щоб отримати доступ до інформації про обстановку в Норвегії», — розповіла глава контррозвідки PST Інгер Хаугланд телеканалу TV 2.

Наприклад, Сайгін — заступник голови комітету з питань безпеки, військово-промислового комплексу, справ військовослужбовців та закритих адміністративно-територіальних утворень у Мурманській обласній Думі. Отже, він пов’язаний з військовим керівництвом регіону.

За інформацією TV 2, саме Сайгін спочатку купив усі три ділянки у Молсельві – він придбав їх приблизно у 2009 році, розплатившись банківською карткою, а Морар та Тимофєєв викупили права на них пізніше. Офіційно перевірити цю інформацію неможливо — за законами Норвегії права на нерухомість оформляти відразу після її купівлі не обов’язково.

Справа в тому, що норвезька влада досі практично не регулює продаж нерухомості іноземцям — у тому числі не перевіряє їхню біографію. Тому купити ділянку в Норвегії може будь-хто, якщо тільки вона не знаходиться в списках санкцій.

Навіть якщо мурманські чиновники не купували ці котеджі заради шпигунства спочатку, ситуація може змінитись із погіршенням відносин між Кремлем та НАТО, вважає доцент кафедри розвідувальних досліджень Норвезького університету оборони Том Розет.

«Будь то прохання спецслужб чи військові цілі, пов’язані з цими об’єктами, ці люди не зможуть цьому протистояти. Це лояльні Кремлю люди, і вони, звичайно, робитимуть те, що хоче Кремль», — пояснив експерт TV 2.

І поки незгодні з війною росіяни можуть втратити власність на батьківщині за так звані фейки про армію, нерухомість російських чиновників у Європі, здається, нічого не загрожує.

Вид на військову базу з одного з котеджів.

Авіабаза Бардуфосс. Фото: TV 2