РЕАЛИСТ

Р

Боротьба громади проти забудовників які знищують еко-парк на Осокорках

post-title

Фото:

Як активісти борються за збереження екопарку “Осокорки” та що відомо про нещодавню пожежу на його території

Екопарк “Осокорки” – це природна територія на лівобережжі Києва, розташована поблизу щільно забудованих житлових масивів Осокорки, Позняки та Харківський. У складі екопарку озера Небреж, Мартишів та Тягле, а також канали та гаї навколо них, квітучі заплавні луки й залишки ландшафтних комплексів лівобережної заплави річки Дніпро, які в майже первісному стані в межах Києва збереглися лише на Осокорках. Ця місцевість є унікальною природною домівкою для багатьох представників флори та фауни, деякі з яких занесені до Червоної книги України.

Протягом майже десяти років місцеві мешканці, об’єднані спочатку в ініціативну групу, а згодом і в громадську організацію “Екопарк Осокорки”, борються за збереження цього природного парку й виступають проти його забудови. За цей час відбулось декілька спроб забудувати парк, судові тяганини, щоб визнати будівництво незаконним, тиск і погрози активістам, а також нещодавня пожежа на декількох ділянках заплавних луків.

Про історію боротьби низової громадської організації за збереження екопарку “Осокорки” читайте у тексті видання ZMINA.

З чого все почалося

Боротьба за вільні від забудови озера на південних Осокорках розпочалася ще в 2005–2006 роках, коли місцеві мешканці знесли перший паркан, яким забудовник відгородив доступ до озера Небреж. Закриття проходу до озера викликало тоді значне обурення з боку місцевої громади. Паркан зламали і спалили, а забудовник відступив.

“Для початку варто сказати, що земля, яка була передана забудовнику для будівництва житлових комплексів, не повинна була переходити в оренду. Проте це все ж таки відбулось у 2005 році за дозволу тодішнього мера Києва Олександра Омельченка з кричущим порушенням процедури. І коли ми звертаємо на це увагу, то всі говорять, що тоді були такі часи. Омельченко одноосібно підписав наказ про створення і підготовку проєкту землеустрою без погодження з Київрадою. Згодом пройшли строки давності, і це рішення вже не можна було оскаржити”, – пригадує співзасновник і керівник ГО “Екопарк Осокорки” Олександр Пилипенко.

У 2008 році почалась світова фінансова криза, яка обвалила ринок нерухомості, в результаті чого забудову південних Осокорків відклали на невизначений термін. Однак забудовник продовжував готувати підґрунтя для майбутнього масштабного будівництва.

А вже у 2009 році, коли містом керував Михайло Черновецький та його “молода команда”, о третій годині ночі, за словами активіста, просто з голосу прийняли скандальний “Детальний план території району Осокорки”, який повністю суперечив чинному Генеральному плану міста та дозволяв житлову забудову всієї природоохоронної території навколо озера Небреж, де згідно з Генпланом передбачено облаштування великого рекреаційного гідропаркового комплексу.

У 2015 році, як тільки в Києві запрацював сервіс електронних петицій Київради, однією з перших була подана електронна петиція №713 “Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків” з вимогою зупинити будівництво на озерах південних Осокорків та створити у цій місцевості великий регіональний ландшафтний екопарк – “Осокорки”. Петиція в рекордно швидкий термін набрала понад 11 тисяч голосів містян.

Так виглядає екопарк “Осокорки” у березні невдовзі після пожежі, але ближче до літа тут буятиме розмаїття трав та квітів Фото: Людмила Тягнирядно

Фото: Людмила Тягнирядно

Фото: Людмила Тягнирядно

“Петиція стала для нас одним із перших інструментів впливу на місцеве самоврядування. Після того, як вона швидко набрала голоси, вже навесні 2016 року ми зібрали нашу першу команду організації. Було очікування, що якщо петиція стала успішною, голоси зібрані, то далі раз-два – і буде у нас парк. Як виявилось, все набагато складніше. Тривали комісії, консультації, обговорення, до нас потроху приєднувалися нові люди. Але восени 2017 року забудовник, тоді це була “Аркада”, розпочав роботи на березі озера Небреж. І стало зрозуміло, що тут однієї петиції замало, треба підключати боротьбу в юридичній площині”, – розповідає Олександр Пилипенко.

У 2017 році активісти ініціативної групи створили громадську організацію “Екопарк Осокорки”. Тоді юристи організації зібрали документи й подали клопотання в прокуратуру міста Києва з вимогою зупинити незаконну забудову понад 300 гектарів озер та луків в межах південних Осокорків.

Паралельно організація почала процес підтвердження того, що екопарк є природоохоронною пам’яткою й тому його не можна забудовувати.

Знімки екрану з Концепції розвитку території екопарку “Осокорки”. Джерело: ГО “Екопарк Осокорки”

На території екопарку — понад 160 видів рідкісних птахів. Зокрема, це вусата синиця, рибалочка, синьошийка, щиглик, кулик-сорока, змієїд, грицик великий, орлан-білохвіст та інші. А також ростуть такі рослини як гвоздика борбаша, дзвінець малий, дрік красильний, жовтий осот польовий, конюшина альпійська, оман британський тощо. Вони й створюють маленький природний оазис посеред міської забудови на лівобережжі Києва.

Флора і фауна екопарку “Осокорки” навесні. Фото: Людмила Тягнирядно

“Екопарк складається фактично з набору земельних ділянок, частина яких в оренді у компанії “Контакт-Будсервіс”, і які раніше належали банку “Аркада”, а зараз забудовнику “Столиця груп”. Ця територія – великий прямокутник площею 176 гектарів. Він охоплює озера Небреж, Тягле і їхні прибережні смуги. Ще одна велика ділянка, яка входить в парк, – ландшафтний заказник місцевого значення “Осокорківські луки”. Усі ці ділянки мають природоохоронний статус, проте значна частина території екопарку, причому з дуже цінними рекреаційними природоохоронними та екологічними зонами, залишається в оренді у забудовника. Тому загроза забудови нікуди не зникла. І забудовник від своїх планів не відмовився”, – каже Олександр Пилипенко.

Фото: Людмила Тягнирядно

За словами активіста, забудовник планує звести понад 40 багатоповерхівок, які повністю змінять ландшафт території.

“За пісками розпочинається повноцінний ліс, а за ним заплавні луки. Якщо там буде будівництво, то вся територія лісів має бути вирублена і намита на той самий рівень пісків до рівня решти району. І відмічу, що ця територія – зона паводкового підтоплення і тому забудова тут неможлива. Але, якщо забудовник все ж буде втілювати цей проєкт, йому доведеться згідно з будівельною документацією підвищити рівень території на 6–8 метрів”, – пояснює Олександр Пилипенко.

У 2018 році активісти розпочали судовий процес з оскарження дозволу на будівництво житлового комплексу. У першій інстанції вони програли, проте в апеляції виграли, і будівництво вдалося на якийсь час зупинити. А вже в касації – це рішення відправили назад в тодішній одіозний Окружний адміністративний суд Києва. Після його ліквідації справа перейшла до Вищого адміністративного суду Києва, проте більш ніж за два з половиною роки черга до справи не дійшла.

“Наша справа підвисла. Але скажу, що, крім скасування дозволів на будівництво біля озер, ми ще й вимагаємо визнання противоправним і скасування рішення Київської міської ради про затвердження Детального плану території району Осокорки”, – каже активіст.

Про тиск на активістів і залякування “тітушками”

За словами Олександра Пилипенка, боротьбу проти забудови екопарку варто розділити на два періоди: коли там був колишній забудовник “Аркада” і нинішній “Столиця груп”.

“За часів “Аркади”, коли в 2018 році були активні сутички на пісках між активістами і тими, хто начебто представляв забудовника, ми мали погрози від так званих тітушок. Це були 2018–2019 роки”, – розповідає активіст.

У мережі можна знайти новини за липень 2018 року, в яких йдеться про сутичку між активістами з одного боку та невідомими озброєними людьми в масках та поліцією з іншого. Тоді поліція почала розганяти протестувальників і у сутичках використовувала газові балончики. Було затримано двох активістів.

Наприкінці вересня активісти знову вийшли на протест перед будмайданчиком і намагалися знести паркан навколо будівництва. Тим часом за парканом їх чекали “охоронці” спортивної зовнішності і в масках. Коли підійшла поліція, то так звані тітушки почали кидати в них петарди. Тоді правоохоронці затримали орієнтовно 40 молодиків та вилучили ящики із запальною сумішшю, піротехніку, холодну і вогнепальну зброю.

У листопаді того ж 2018 року додому до Олександра Пилипенка завітала податкова поліція та, за словами активіста, провела обшук з грубими порушеннями й погрожувала забрати машину. Податківці обвинувачували Олександра у несплаті податків. Ці слідчі дії він пов’язував з боротьбою його організації проти забудови озер.

У 2019 році активних суточок не було, і боротьба перейшла у судові зали.

“Потім “Аркада” накрилася і прийшов новий забудовник – “Столиця груп”. І я б не сказав, що після того проти нас були якісь погрози”, – зазначив Олександр Пилипенко.

Пожежа в екопарку “Осокорки”

Фото: ДСНС Києва

5 березня цього року сталась пожежа на декількох ділянках екопарку. Горіли вологі луки і очеретяні плавні. Активісти переконані, що пожежа виникла внаслідок підпалу. Адже, на їхню думку, враховуючи погоду і різні місця загоряння, це не могло бути самозайманням.

“Щодо того, хто підпалив екопарк, ми нікого за руку не спіймали. Тому все це може бути лише здогадками. Чи вигідна ця пожежа забудовнику? Так, вигідна. Чи загоряння було на його ділянках? Так, на двох його ділянках. Без квадрокоптера неможливо оцінити масштаб трагедії, тому що територія залита водою”, – каже активіст.

На його думку, рослинність на тих ділянках більш-менш швидко відновиться, проте з погляду середовища існування для водоплавних птахів і всіх інших живих істот, які там жили, місцевість значною мірою знищена.

“Ми наступного дня після пожежі були в поліції, написали з ще двома активістами заяви, і правоохоронці взялися розслідувати підпал, бо інших варіантів там не може бути”, – додав Олександр Пилипенко.

Як написала на своїй сторінці у фейсбуку депутатка Київради Ксенія Семенова, вогонь вирував одразу на двох об’єктах природно-заповідного фонду Києва — у ландшафтних заказниках місцевого значення “Озеро Тягле” й “Осокорківські луки”.

Компанія “Столиця груп” оприлюднила на своєму сайті заяву про те, що вона неприємно вражена подією та запропонувала рятувальникам допомогу. В компанії також закликали ЗМІ “не ставати учасниками цілеспрямованої інформаційної атаки” на будівельну компанію, яку нібито “розгорнули окремі фізичні особи та організації”.

“Stolitsa Group залишає за собою право відстоювати свою ділову репутацію в судовому порядку. Окремо просимо правоохоронців з’ясувати мотиви “джерел”, які розповсюджують маніпулятивні та брехливі заяви на адресу нашої компанії”, – йшлося в повідомленні.

Водночас поліція Києва розслідує пожежу в екопарку як умисний підпал, адже кримінальне провадження розпочали за частиною 2 статті 252 ККУ (“Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду”).

За декілька днів після пожежі активісти організації спільно з департаментом захисту довкілля і адаптації до змін клімату КМДА, “Київзеленбудом”, Управлінням зелених насаджень Дарницького району, представником ботсаду Гришка та іншими посадовцями приїхали на місця горіння.

“Ключовим нашим питанням було: що ми можемо зробити, щоб мінімізувати наслідки пожежі. Правду кажучи, як би це не звучало, особливо робити нічого не потрібно – варто дати природі трохи спокою. Головна допомога від природи – це дощова погода”, – каже Олександр Пилипенко.

Проте також активістам вдалося порушити й інші важливі для організації питання. Зокрема, це винесення в натуруі меж заказників “Осокорківські луки” і “Озеро Тягле”, бо наразі це ділянки території, яких немає на кадастровій карті й тому не можна сказати, де заказники починаються, а де закінчуються; а також питання ліквідації стихійних звалищ на прилеглих територіях екопарку з боку вулиці Колекторної та Ревуцького.

Людмила Тягнирядно, оприлюднено у виданні ZMINA

Wiki